СПЕЦІАЛЬНИЙ ДОЗВІЛ НА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ

Згідно Кодексу України «Про надра», надра в нашій державі знаходяться у власності народу і доступні виключно для користування ними. Документом, який може реалізувати таке право для фізичної чи юридичної особи є Спеціальний дозвіл на користування надрами, рішення про видачу якого приймає комісія Держгеонагляду.

Облік виданих дозволів ведеться державним науково-виробничим підприємством «Геоінформ України» - організацією, яка займається збором, аналізом, зберіганням, видачею у користування інформації , що отримана від геологічного вивчення надр і їх використання.

Порядок отримання спецдозволу

Порядок отримання спецдозволу регламентує постанова Кабінету Міністрів України № 615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» від 30.05.2011 року. Дозволи надаються переможцям аукціонів, а також без проведення аукціонів у випадках передбачених пунктом 8 цієї постанови.

Додаток 1 цієї постанови визначає порядок документів, що подаються для отримання спецдозволу без проведення аукціону, а саме:

• заява;
• копія паспорту та реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• погодження органів місцевої та центральної влади (або їх засвідчені копії);
• засвідчена копія дозволу на спеціальне водокористування (для родовищ підземних вод);
• письмовий опис ділянки надр;
• деталізована програма робіт з надрами (мета, обсяги, терміни, вартість), для обґрунтування необхідності їх використання із зазначення потужностей підприємства;
• географічні додатки.

Якщо дозвіл надається без проведення аукціону, то справляється збір, який обраховується відповідно до «Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу на право користування надрами» № 1374 від 15.10.2014 і становить 1% від ціни продажу такого дозволу на аукціоні. Перед отриманням дозволу надрокористувач укладає з органом з питань надання дозволу угоду про користування надрами, яка містить програму робіт і оформлюється як додаток. Згодом така угода затверджується Держгеонадрами.

Підприємства, які зобов’язані отримати спецдозвіл на користування надрами

Згідно ст.23 Кодексу України «Про надра» окремі землевласники і землекористувачі в межах своїх земельних ділянок, зобов’язані отримати спеціальний дозвіл на користуватися надрами у разі якщо водозабір для господарських і побутових потреб перевищує 300 м3 на добу, а видобуток корисних копалин сягає глибини розробки більше 2 метрів. При цьому застосування спеціальних технічних засобів, які можуть негативно впливати на навколишнє середовище, має бути погоджене з місцевими органами влади.

За порушення правил використання надр передбачена кримінальна відповідальність (ст. 240 Кримінального кодексу України), що карається штрафами (від трьохсот до семисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян), позбавленням або обмеженням волі (до 8 років) залежно від наслідків довкіллю, а також життю і здоров’ю громадян.

РОЗРОБКА ПАСПОРТУ СВЕРДЛОВИНИ

Після виконання буріння свердловини, організація, що проводила ці роботи зобов’язана надати паспорт. Необхідність в ньому визначається подальшим безпечним і легальним використанням свердловини. Без паспорту свердловини унеможливлюється, наприклад, її ремонт чи заміна фільтра, через зміну якості води з часом, а його відсутність зобов’яже проводити додаткові дослідження, що, в свою чергу, тягне за собою додаткові матеріальні витрати.

Паспорт включає опис всіх параметрів і характеристик свердловини, необхідних для її подальшої експлуатації. Сюди відносяться: глибина водоносного горизонту, технологія буріння свердловини, рівні і необхідні об’єми води в свердловині, параметри фільтра, що очищає воду, а також геолого-літологічний розріз свердловини, що дозволяє визначити породи, які зустрічались на шляху буріння.

РОЗРОБКА ПРОЕКТІВ ГРАНІЧНО ДОПУСТИМИХ СКИДІВ РЕЧОВИН

Наявність скидів у водойми є одним із важливих чинників, що впливає на видачу дозволу на спецводокористування. Розрізняють багато видів стоків підприємств і кожен з них містить шкідливі домішки, що позначається на якості води, а в подальшому може порушувати екосистему окремої ділянки акваторії. Тому будь-які скиди повинні здійснюватись згідно з індивідуальним регламентом, що погоджується відповідальними державними органами.

Допустима норма для кожної шкідливої речовини у таких скидах встановлюється проектами ГДС (гранично допустимих скидів) і залежить від багатьох параметрів. Сюди враховують: об’єм і характеристику водойми, характер водокористування і перелік шкідливих речовин, рівень їх фонової концентрації у водоймі тощо. При цьому, якщо в один і той же водний об’єкт здійснюють викиди відразу кілька підприємств, то норматив ГДС для кожного з них пропорційно зменшується.

Законодавчо існування гранично допустимих скидів шкідливих речовин обумовлене відповідно до ст. 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". А питання розробки ГДС регулюються «Інструкцією про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами» № 116 від 15.12.1994 року.

Рівні ГДС проходять узгодження в органах екологічного нагляду і відображаються в дозволі на спецводокористування. За несанкціоновані скиди, а також у разі їх перевищення для підприємств передбачені великі штрафи.

РОЗРОБКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ НОРМАТИВІВ ВИКОРИСТАННЯ ПИТНОЇ ВОДИ

Так як вода є одним із найцінніших ресурсів, держава на законодавчому рівні регулює питання її використання, з метою раціоналізації та зменшення витрат з боку промислових підприємств.

Наказом № 179 від 25.06.2014 року було затверджено «Порядок розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води підприємствами, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення».

Згідно законодавства показник ІТНВПВ (індивідуальних технологічних нормативів використання питної води) поділяються на поточні та перспективні та вимірюються у м3 на 1000 м3 піднятої води.

Розрахунок ІТНВПВ може проводитись спрощеним способом (коли ІТНВПВ втрат не перевищує 200 м3 на 1000 м3 піднятої води) та детальним (для всіх інших підприємств).

Розробка питомих норм водоспоживання та водовідведення.

В ході розробки питомих норм водоспоживання та водовідведення використовуються поняття норми водоспоживання та водовідведення.

Норма водоспоживання – та максимальна кількість води належної якості, яка необхідна для виробництва одиниці товару чи продукції за визначених умов виробництва. Норма водовідведення – це найбільша кількість стічних вод, що приходиться на одиницю виробленого товару чи продукції.

Для того, щоб визначити питомі норми водоспоживання і водовідведення проводиться розробка балансової схеми. В її основі лежить інформація, що характеризує існуючий стан використання природних ресурсів. До уваги беруться характеристики території розташування об’єкту і їх наближеність до джерел водопостачання та джерел скиду відпрацьованої води, детальна характеристика виробництва та його вимоги щодо водопостачання і водовідведення.

В обробці норм водоспоживання враховуються перспективи розвитку суб’єкта господарювання, велике значення надається раціональному використанню джерел води.